Деякі факти з історії церкви св. Параскеви села Верхній Лужок.

Герб Бойківщини

Село Лужок Верхній (стара назва - Лужок Горішній) розкинулось по правій стороні річки Дністер, недалеко Старого Самбора. Перші історичні згадки про село датовані ще 1495 р. У 1507 році в селі вже існувала парафіяльна церква. Попередня дерев’яна церква була збудована у 1753 році і мала два тризаломні і один двозаломний верх. Коли Австрійська держава будувала залізницю в напрямі Турки, державою були виділені кошти за людські поля. За ці кошти, а також за пожертви громади в 1906 р. було розпочато будівництво великої мурованої церкви поряд із старою дерев?яною. В цей час в селі був завод, що виготовляв цеглу, що значно допомогло розпочатій справі. У 1909 році біля старої церкви зведено теперішню муровану споруду. Церква хрещата в плані з укороченими боковими раменами, увінчана на восьмибічному барабані середохрестя банею з ліхтарем і маківкою.

В цьому ж році церкву було посвячено тодішнім Перемишльським єпископом Констянтином Чеховичем. Парохом церкви в той час був о.Василькевич, якого в 1914 році забрали мадяри і замордували. Після о.Василькевича на парафії служив о.Андріянович.

В церкві є унікально-винятковий іконостас, який був вирізьблений вчителем на прізвище Терпеливич. В 1921 р. встановлені і намальовані бічні престоли Ісуса Христа та Богоматері Ільєю Дециком із м. Самбора.

На початку 30–х років назначений на парафію села Лужок отець – сенатор Юліан Татомир, великий патріот, громадський діяч, захисник прав наших селян. Він заснував товариства «Луг», «Січ», а також « Позичкову касу», Товариство домашніх помічниць, яке стало на сторожі прав українських сільських дівчат, що у тих часах йшли масово до міста на службу.

Отець Юліан Татомир

В 1936 році розпочався розпис церкви, бані та вівтаря, але незабаром розпочалася друга світова війна і ці роботи були припинені. В 1939 році о.Татомир виїжджає з родиною на Засяння. У 1941 році повертається знову до села. Він був добрим диригентом, який керував хором, організовував молодіжні організації, спортивні товариства, дитячі садки та бібліотеки. Під його проводом села Лужок і Бусовисько були найсвідомішими та найкраще зорганізованими в Старосамбірщині в цей час. В 1944 році з болем у серці він змушений був покинути рідні терени, виїхавши в Австрію до міста Зальцбург, де 26 березня 1946 року помер. В сімдесятих роках тлінні останки покійного перенесено з Австрії на цвинтар св. Марії на Факсчейзі , Філадельфія, де спочили поряд з дружиною Ольгою.

В 1939 - 1941 роках, за часів першої Радянської окупації, до церкви доїжджав отець Горіховський. Потім періодично відправляли о.Савчук, о.Бурдяк, о.Терпяк та інші.

В 1961 - 1965 роках церкву було закрито, як і більшість церков на наших теренах. Активну участь у підготовці відкриття церкви брали тодішній дяк і голова сільської ради Лазор Григорій і Сліпець Панько, яким громада села виділила кошти і відправила в Москву для вирішення даного питання.

В кінці 60-х років в церкві почав відправляти о.Людомир Сембратович. Народився 1 лютого 1925 року в селі Завадка, Ліського району, Ряшівської області в Польщі, в сім?ї священика. У 1946 році родина переїхала в селище Козова Тернопільської області. У 1954 році закінчив Луцьку духовну семінарію і в листопаді цього ж року був рукоположений єпископом Михаїлом Мельником Дрогобицької Єпархії. Спочатку мешкав у селі Тершів, а з 1972 року - у селі Верхній Лужок. В його особі поряд з освіченістю і духовною витонченістю поєднувався незвичайний дар організатора. Так, у ці роки до церкви було проведено електричне світло, був зроблений розпис церкви. У 1980–тих роках було виконано позолоту іконостасу та прикрашено фасад церкви штукатуркою. Весною 1990 року біля церкви було освячено могилу воїнів УПА.

Отець Людомир Сембратович

Отець Людомир користувався великою повагою і довірою у людей. І напевно, цей факт відіграв значну роль у тому, що парафія не була поділена на конфесії, як багато інших після розпаду Радянського Союзу, а одностайною згодою парафіян була повернута до греко-католицького обряду, в якому й була до початку Радянської окупації. Але незабаром важко захворів і 23 грудня 1990 року відійшов у вічність.

На початку 1991 року на парафію села Верхній Лужок було призначено о. Петра Сюська. В той же час від держави забрали плебанію, яка була збудована в 1910 році, і в якій містилася школа.

Отець Петро Сюсько з частиною хору

Отець Петро Сюсько народився 14 липня 1963 року в селі Лімна Турківського району. З 1983 по 1987 р. працював дяком у церкві села Ясениця -Замкова, а з 1987 по 1989 р. - у церкві св. Юра у місті Львів. Навчався у Львівській духовній семінарії, яку закінчив у 1991 році. У цьому ж році був рукоположений митрополитом Володимиром Стернюком, який і призначив його на парафію. Навчання проходив також в Інституті релігійної культури Люблінського університету (1995-1997 рр.) і в Люблінському університеті ( 1997-2001 рр.). Отець Петро є достойним і гідним продовжувачем традицій, які були започатковані в цьому храмі його попередниками та вносить свою вагому лепту в духовний розвиток своїх парафіян.

Початок 90-х років минулого століття був нелегким етапом у становленні молодої держави і, як наслідок , позначився важким матеріальним становищем її громадян, а, отже, і церкви. Проте будівля поступово оновлювалася і осучаснювалася .

Так, в 1996, була зроблена арка, а пізніше викладена доріжка до церкви бруківкою, обкладено мур каменем. В 1997 році було покрито баню церкви бляхою - нержавійкою. В серпні 2004 року перед церквою зведено статую Матері Божої (пожертва від Степана та Марії Досяк, мешканців села). В 2008 році церкву було перекрито. 15 червня 2009 року на церкву було зведено позолочений хрест (пожертву склав Тарас Яким, який емігрував з села і на даний час проживає в м. Парма, штат Огайо, США), було перекрито дзвіницю і також замінено хрест на дзвіниці (пожертва від Івана та Світлани Колодич ( Гунчак), мешканців м. Самбір), а також були замінені вхідні двері (пожертва від подружжя Щербан Павла та Ольги, жителів міста Мукачево).

Вхід до церкви

Щороку діти приготовляються до Першої Сповіді та Першого Святого Причастя.

З 2000 року діє недільна школа, якою займається катехит Наталя Сюсько, дружина о.Петра.

При церкві діє Апостольство молитви, а з 2008 року - Матері в молитві.

Гордістю і прикладом для майбутнього покоління є також виходець з нашого села, настоятель церкви Св. Трійці в м. Нью - Йорк, США, отець Михайло Досяк, який , гостюючи в селі, завжди відвідує церкву, де, разом з отцем Петром, служить Служби Божі та навчає людей Божому Слову.